перевести учреждение

глаг. сов.

1. кого çавǎтса каçар; каçарса яр; перевести детей через улицу ачасене урам урлǎ каçарса яр

2. что куçар; перевести рассказ с английского языка на русский калава акǎлчанларан вырǎсла куçар

3. кого-что хускат, куçар; перевести стрелки часов сехет йĕпписене куçар; перевести учреждение в новое здание учреждение çĕнĕ çурта куçар; Петя переведён в пятый класс Петьǎна пиллĕкмĕш класа куçарнǎ

367 Г сов.несов.

переводить 1. кого-что, через что, куда üle viima v tooma, siirma; \перевести детей через улицу v на другую сторону улицы lapsi üle tänava viima v tooma, \перевести учреждение в другое здание asutust teise hoonesse üle viima, \перевести на другую работу teisele tööle üle viima, \перевести на следующий курс järgmisele kursusele (üle) viima, \перевести предприятие на хозрасчёт ettevõtet isemajandamisele üle viima, \перевести стрелку часов kellaosutit nihutama, \перевести стрелку raudt. pöörangut seadma, \перевести дыхание (1) sügavalt sisse hingama, (2) ülek. hinge tagasi tõmbama, endale hingetõmbeaega andma, \перевести дом на чьё имя maja kelle nimele kirjutama;

2. что, на что, во что, куда ülek. (pilku, juttu) pöörama; \перевести взгляд на брата pilku vennale pöörama, \перевести разговор на другое juttu teisale pöörama;

3. что, кому, куда üle v peale kandma; \перевести деньги по телеграфу raha telegraafi teel üle kandma, \перевести выкройку lõiget peale kandma, \перевести картинку pilti läbi ajama, pilti üle v peale kandma;

4. что, kõnek. кого, с чего, на что tõlkima; \перевести с русского языка на эстонский vene keelest eesti keelde tõlkima, \перевести слово в слово sõna-sõnalt tõlkima;

5. что во что, на что ümber arvestama; \перевести фунты в килограммы naelu kilogrammideks ümber arvestama;

6. кого-что kõnek. hävitama; \перевести мышей hiiri hävitama;

7. что kõnek. ära raiskama v kulutama; \перевести деньги на пустяки raha tühja-tähja peale kulutama, \перевести много топлива palju kütust kulutama

1) ( кого-что) аркылы [аша] чыгару, чыгару, чыгарып кую

2) ( кого-что) күчерү

3) перен. ( что) бору

4) ( что) (переслать деньги) җибәрү, салу, күчерү

5) ( что) тәрҗемә итү, күчерү, әйләндерү

6) ( что) күчереп төшерү

7) ( кого-что), разг. ( истребить) кырып (үтереп) бетерү; нәселен корыту

8) ( что), разг. ( истратить) тотып бетерү, әрәм-шәрәм итеп бетерү, исраф итү

•

- перевести дух

1. кого-что (через что-л.) зэпырыпщын

перевести слепого через улицу нэшъур урамым зэпырыпщын

2. что (стрелку часов и т. п.) бгъэкIотэн

перевести стрелку часов сыхьат стрелкэр бгъэкIотэн

3. кого-что (переместить) бгъэкощын; бгъэкIон

перевести учреждение в другое здание IофшIапIэр пэмыкI унэ бгъэкIон

4. кого бгъэкIон, ибгъэхьан

перевести в следующий класс къыкIэлъыкIорэ классым бгъэкIон

5. кого-что (назначить) Iубгъэхьан

перевести на новую должность IэнэтIакIэм Iубгъэхьан

6. что (на другой язык) зэбдзэкIын (тхылъыр)

7. что (переслать— о деньгах) бгъэхьын, ябгъэхьын

перевести деньги кому-либо ахъщэ зыгорэм фэбгъэхьын

1) переводить ( из одного места в другое)

2) переносить, переводить (местоположение и т.п.)

3) перенести (о данных и т.п.)

4) передать, уступить

5) перевести (деньги и т.п.)

* * *

1) общ. перевести из одного места в другое, передавать (имущество, владение), переводить, перемещать, переносить, переселять, уступать (права и т.п.)

2) экон. передавать, уступать (имущество и т.п.), переводить (напр., на счёт)

3) фин. передавать собственность

1. (tárgyat) переставлять/переставить, перекладывать/переложить; (sokat/ mindent máshová) передвигать;

2.

3. (üzemet áttelepít) перебазировать;

4. átv. переносить/перенести;

перенести действие романа в другое время v. в другую эпоху

, перевести
1. ( вн. через вн.) take* ( smth., smb. across) ;
перевести кого-л. через улицу take* smb. across a street;

2. (вн., перемещать) transfer (smb., smth.), move (smb., smth.) ;
~ кого-л. на другую работу transfer/move smb. to another post/job;
~ школу в новое здание move the school to new premises;
~ поезд на другой путь shunt the train to another track;
~ часы вперёд (назад) put* a watch, clock on/forward (back) ;
~ кого-л. в следующий класс move smb. up a class;

3. ( вн. с рд. на вн.;
на другой язык) translate ( smth. from... into) ;
(устно) interpret ( smth. from... into) ;
~ с английского языка на русский translate from English into Russian;
~ статью translate an article;
~ чьи-л. выступления (устно) interpret for smb. ;

4. (вн.;
ставить в другие условия) transfer (smth.), put* (smth.) ;
перевести предприятие на семичасовой рабочий день put* the enterprise on a seven-hour day;

5. (вн.;
деньги и т. п.) remit (smth.) ;
transmit( smth.) ;

6. ( вн. в вн. ;
выражать в других величинах) convert ( smth. to) ;

7. (вн.) разг. (истреблять) exterminate (smth.) ;

8. (вн.) разг. (попусту тратить) waste( smth.) ;
зря ~ деньги waste money;

9. (вн.;
рисунок) transfer (smth.) ;
перевести дыхание get* one`s breath back;
не переводя дыхания without pausing for breath;
~ся, перевестись
10. (в другое учреждение, другой город и т. п.) be* transferred, be* moved;

11. разг. (исчезать) disappear;
у него деньги никогда не переводятся he is never short of money.

1. (вн.; в другой город, учреждение и т. п.) transfer (d.), move (d.)

2. (вн. через) take* (d. across)

3. (вн.; пересылать) remit (d.), send* through the bank (d.)

4.:

5. (вн. в вн.; в другую систему измерения и т. п.) convert (d. to)

6. (вн.; из класса в класс) move up into the next form (d.)

translate (d. from into); ( устно) interpret (d. from to)

1. (изводить,. истреблять) exterminate (d.)

2. ( расходовать полностью) use up (d.), dissipate (d.)

3. разг. (попусту тратить, расходовать) squander (d.)

перево́д

1. (в другое место) translokigo;

2. (на другой язык) traduko;

interpreto (устный);

3. (денежный) poŝtmandato;

\переводи́ться см. перевести́сь;

у него́ де́ньги не перево́дятся lia monujo ĉiam plenas.

* * *

1) (в другой город, учреждение и т.п.) traslado m, traslación f

2) ( при обучении) paso m

3) ( на другой язык) traducción f ( письменный); interpretación f ( устный)

4) (денег и т.п.) giro (postal)

5) ( передвигание) movimiento m, cambio m

6) ( в другую систему измерения) conversión f

7) разг. ( бесполезная трата) despilfarro m, derroche m

••

* * *

1) (в другой город, учреждение и т.п.) traslado m, traslación f

2) ( при обучении) paso m

3) ( на другой язык) traducción f ( письменный); interpretación f ( устный)

4) (денег и т.п.) giro (postal)

5) ( передвигание) movimiento m, cambio m

6) ( в другую систему измерения) conversión f

7) разг. ( бесполезная трата) despilfarro m, derroche m

••

* * *

1) gener. (в другую систему измерения) conversiюn, (ñà äðóãîì àçúê) traducción (письменный), (ïåðåäâèãàñèå) movimiento, cambio, paso (из класса в класс), giro (денежный, почтовый и т.п.), interpretación (на другой язык), translación (на другой язык), translación (на другую работу, должность), traslación (на другой язык), traslación (на другую работу, должность), traslado (на другое место), versión, vertimiento (с одного языка на другой)

2) colloq. (áåñïîëåçñàà áðàáà) despilfarro, derroche

3) eng. conversión (из одной системы измерений в другую), vigueta común (балка, лежащая на прогонах)

4) law. consignación, prestación, transferencia (долга), trasferencia (долга), traslado forzoso

5) econ. conversión (единиц), remisión (денег), (денежный) situación, transferencia

1) ящик

2) корпус

3) касса (в магазине и т.п.)

4) денежная наличность

5) касса, банк

6) фонд

••

7) акустическая колонка ( громкоговоритель)

* * *

1) общ. колонка (звуковая), громкоговоритель, бак, барабан, кузов (экипажа), гроб (ñîêð. îò "cassa da morto"), касса, ларь, несгораемый шкаф, резервуар, цистерна, ящик

2) воен. ложа винтовки, орудийный лафет

3) тех. коробка, корпус, картер (двигателя)

4) анат. (yxa) барабан

5) экон. кассовый аппарат, наличные деньги, сейф, кассовая наличность

6) фин. несгораемый ящик, касса (в банке, магазине), касса (учреждение)

7) полигр. наборная касса

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) сверху on, upon

2) область, место in

3) учреждение, место занятий at

4) направление to; for

5) во время чего-л in, during; on

6) средство передвижения by

7) срок for

8) цель for

9) мера, количество

•

- говорить на английском языке

- на людях

- на моих глазах

возьми here!, here you are!, there, take it!

- вот тебе и на!

I

сущ. связь. почта:

1. государственное учреждение, осуществляющее пересылку и доставку адресатам писем, денег, лёгких грузов и т.п. Mərkəzi poçt центральная почта, poçt işçiləri работники почты

2. здание, в котором помещается почта

3. пересылка, доставка чего-л. средствами такого учреждения. Məktubu poçt vasitəsilə göndərmək отправить письмо по почте, poçt ilə xəbərdarlıq уведомление по почте, poçt ilə pul göndərmək перевести деньги по почте, hava poçtu воздушная почта, təcili poçt спешная почта

4. то, что доставлено этим учреждением (письма, посылки). Səhər poçtu утренняя почта, bugunkü poçt сегодняшняя почта

II

прил. почтовый:

1. относящийся к почте, связанный с почтой. Poçt müəssisələri почтовые предприятия, poçt korrespondensiyası почтовая корреспонденция, poçt rabitəsi почтовая связь, poçt vərəqəsi почтовая карточка, poçt göndərişi почтовое отправление, poçt kontoru почтовая контора

2. предназначенный для отправления по почте писем, посылок и т.п. Poçt markası почтовая марка, poçt baratı почтовый перевод

3. предназначенный для перевозки почты. Poçt avtomaşını почтовая автомашина, poçt vaqonu почтовый вагон, почт мотороллери почтовый мотороллер, poçt təyyarəsi почтовый самолёт;4. обслуживающий почту. Poçt xidmətçisi почтовый служащий, poçt operatoru почтовый оператор